ПОСО́БНИЦТВО, а, с. Сприяння, допомога (перев. у підступних, злочинних діях тощо). Ленін сміливо ішов проти течії, викриваючи справжні цілі війни, криваві злочини імперіалістичних урядів і пряме пособництво їм «соціалістичних» лакеїв буржуазії (Біогр. Леніна, 1955, 139).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 351.