ПОСМУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док., перех. Ви́кликати смуток у кого-небудь, засмутити когось (перев. всіх або багатьох). Лиха дружина посмутить всю родину (Чуб., V, 1874, 395).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 349.