ПОСМИРИ́ТИ, смирю́, сми́риш, док., перех., розм. Зробити покірним, смирити кого-небудь (також багатьох). Тут бачив хлопець, як інша весела дівчина і прудкая, що не посмирила її ані робота, ані труди, щиро співала й підтанцьовувала (Вовчок, І, 1955, 296).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 346.