ПОСМАЛИ́ТИ, смалю́, сма́лиш, док., перех. Обпалити вогнем з поверхні або по краях усе або багато чого-небудь. Та одна доброва [діброва] не горіла, Соловейкові крильця посмалила (Чуб., V, 1874, 1057); Дев’ятнадцять самих баранячих голів до захолоду сама посмалила (Барв., Опов.., 1902, 425); * Образно. Вже не один роман був у житті гарного Селаброса. До його краси, до його повних червоних уст липнули молоді й панни й панії.., й не одна з їх посмалила свої легенькі крильця (Н.-Лев., V, 1966, 105); // Сильно висушити рослинність (про сонце). — В Бішконі сонце цвіт посмалило (Горд., Дівчина… 1954, 273).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 345.