ПОСЛУХНЯ́НСТВО, а, с., рідко. Те саме, що послухня́ність. — От я тебе і знайшов, і тепер ще дужче полюбив тебе і за твоє послухнянство.. я тобі стану у великій пригоді (Кв.-Осн., II, 1956, 234).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 344.