ПОСЛУГО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок. і рідко ПОСЛУГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., заст.

1. Служити, прислужувати кому-небудь. Теща Симонова послуговувала їм (Сл. Гр.); У кухні, як щоднини, так і сьогодні, застав [Славко] дев’ятилітню дівчинку, Гапку, що послугувала Броньці (Март., Тв., 1954, 454); // Застосовуватися з користю для кого-небудь, використовуватися кимсь з певною метою. Пас — найдорожчий скарб.. парових млинів. У часи лихоліть паси послуговували не одному десятку рокитян. Найміцніші підметки викроювали таки з нього (Мушк., День.., 1967, 19); Досі мистецтво було засобом в руках буржуазії, послугувало її класовим інтересам (Еллан, II, 1958, 60).

2. тільки док. Послужити, принести користь. Чайчиха почала обережно.. висипати [зерно] на рядно, потім так уклала на гарячу житню постіль малечу, щоб їхні тільця пройшли розімлілим духом пашні: хай вона одведе і витягне всі хвороби й каліцтва з невинного тіла діток, хай її, Чайчихи, останнє зерно послугує оцим паросткам (Стельмах, І, 1962, 210).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 342.