ПОСЛА́ВИТИ, влю, виш; мн. посла́влять; док., перех., розм., рідко. Те саме, що осла́вити. Так і порішили, щоб його божевільним пославити (Вовчок, І, 1955, 177).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 337.