ПОСКУ́БТИСЯ, емо́ся, ете́ся, розм. Потягати одне одного за чуба; почубитися, побитися. Мед був такий солодкий і запашний, що ми з сестрою аж поскублися (Чаб., Катюша, 1960, 75).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 335.