ПОСКА́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Скалити якийсь час (зуби).

◊ Поска́лити зу́би, зневажл. — посміятися. — Стій, стій! Скали, скали зуби! я тобі поскалю їх! — нахвалявся чоловік і на велику силу устав (Мирний, І, 1954, 274).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 331.