ПОСИ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до посини́ти. * Образно. Вони вже стояли на березі річки, перед ними слалося широке, майже неосяжне тиховоддя, заквітчані у зелень береги, посинені вечором далі заплав (Чаб., Тече вода.., 1961, 11).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 323.