ПОСИ́ЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до поси́лити. На.. ділянці фронту оборону зайняла стрілецька дивізія, посилена мотопідрозділами (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 228); Рота Федоренка збила перед собою посилений вночі заслін ворожої піхоти і вдерлася на плечах ворога у передмістя (Кач., Вибр., 1947, 162); // поси́лено, безос. присудк. сл. В остаточній редакції поеми «Відьма» її ідейно-художній зміст значно поліпшено, соціальне звучання посилено (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 235).

2. у знач. прикм. Збільшений проти звичайного; більший, сильніший, міцніший і т. ін. Біля штабного вагона отамана куреня стояла посилена варта (Головко, II, 1957, 531); З посиленим апетитом їли вони в цей день добре змащену солдатську кашу (Гончар, Людина.., 1960, 69); Рослини після зимівлі в переважній більшості кволі, потребують посиленого мінерального живлення (Хлібороб Укр., 7, 1969, 8); // Який характеризується більшою силою вияву; інтенсивніший. 1932 рік був роком посиленої економічної кризи в панській Польщі (Козл., Відродження.., 1950, 42); Посилений інтерес Франка до теорії літературної критики в 90-х роках живився великим досвідом літературно-критичної діяльності письменника (Рад. літ-во, 5, 1967, 85).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 321.