ПОСИЛА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. посила́ти 1, 2 і посила́тися 1. Мама таким посиланням [листа] дуже поплутала мої плани і взагалі так розсердила, що я ледве можу писать тепер (Л. Укр., V, 1956, 292); .. «економісти» посиланнями на загальні істини про підпорядкування політики економіці прикривали своє нерозуміння злободенних політичних завдань (Ленін, 11, 1970, 26); Всі його докази і посилання на честь і славу не впливали на соймових комісарів (Тулуб, Людолови, II, 1957, 339).

2. Уривок, витяг з якого-небудь твору, на які посилаються у викладі, з точною назвою джерела й вказівкою на відповідну сторінку.

3. Те саме, що ви́носка.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 320.