ПОСЕРЕ́ДНИЧАТИ, аю, аєш, недок., розм.

1. Бути, виступати посередником у спілкуванні, співробітництві між ким-, чим-небудь. Герман обіцявся посередничати між «Спілкою» і другими бориславськими предприємцями [підприємцями] (Фр., V, 1951, 338).

2. Схиляти до примирення когось; сприяти встановленню миру між ким-небудь.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 317.