ПОСЕЗО́ННО. Присл. до посезо́нний. — Йона теж он батракував, але ж він тільки посезонно (Гончар, III 1959, 345).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 314.