ПОРІ́ВНЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до порі́внювати¹. Порівнювані кількості; // порі́внювано, безос. присудк. сл. Великооцьких аматорів, що виступали на концертній естраді, порівнювано з першорядними співаками (Фр., VI, 1951, 252).

порі́внювання ¹, я, с. Дія за знач. порі́внювати ¹ 1.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 257.