ПОРЯДЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОРЯДИ́ТИСЯ, ряджу́ся, ря́дишся, док., діал. Найматися, підряджатися. — Порядились ми в окономію [економію] камінь бити, — почав Грицько. — Од сажня — два рублі (Гр., II, 1963, 143); Вона приносила мені щонеділі сорочки, котрі мачуха її порядилася мені прати (Л. Янов., І, 1959, 322); // Брати на себе певні зобов’язання; зобов’язуватися. Узяв з нас Тетерук трохи одчіпного за пашню, і ми порядилися платити за грунт в управу всі оплатки… — знаєте? — двічі на рік… (Крим., Вибр., 1965, 369).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 301.