ПОРЯБИ́ТИ, и́ть, док., перех., розм. Зробити рябим кого-, що-небудь. Віспа одного хлопця мені порябила (Сл. Гр.); * Образно. Дві сестри, тоненькі і сухенькі, Осінь ловлять в пелени над ставом.. Віспа порябила лиця жовті, Доброти у серці не роз’їла (Драч, Поезії, 1967, 23).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 301.