ПО́РХАННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. по́рхати. * Образно. Коли сили твоєї душі не витрачені на забаву, на тимчасові зваби, на порхання з квітки на квітку, тоді у тебе є що сказати близькій людині (Чаб., Тече вода.., 1961, 191).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 300.