ПО́РТО, невідм., с., спец. Поштово-телеграфні видатки, оплачувані за рахунок клієнта, замовника. По хвилі лист був вписаний, Целя.. взяла від нього [доктора] 15 крейцарів порто (Фр., II, 1950, 323).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 290.