ПОРСКЛИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що порски́й 1. Не спотикавшись, кінь порскливий Біжить, пуска по вітру гриву (Греб., І, 1957, 97).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 289.