ПО́РОШНО. Присл. до порошни́й; // у знач. присудк. сл. «Сідайте тут, не так запорошитесь» . На це батько відповів: «Нічого, де борошно, там і порошно», і сів (Донч., VI, 1957, 260).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 288.