ПОРОШИ́ТИ, ро́шить, недок.
1. перех. Засипа́ти, покривати порохом, пилом. І гарно тут і погано. Гарно — як ніхто не тарахкотить по дорозі й не порошить тебе пилом (Коцюб., І, 1955, 458); * Образно. Золота порохівниця місяця, вистромившись із-за могил, порошила трави голубим пилом (Тют., Вир, 1964, 73); // у сполуч. із сл. око, очі. Запорошувати. Уздовж Дніпра дув пронизливий вітер і порошив очі чорним пилом (Панч, Вибр., 1947, 372); Дарма, що вітер Мете широкий, Вапно і крейда Порошить очі, — На будівництві Невпинні кроки, Пахучі стружки З-під рук робочих (Бойко, Про 17 літ, 1958, 22).
2. неперех. Вкриватися вихорами пилу, куряви; куритися. Який же тихий та пустий цей шлях мимо удовиної хатки і як же він, що ближче до міста, усе людніш та грюкотніш порошить і гурчить (Вовчок, І, 1955, 288).
3. неперех. Іти, сипати (про дрібний сніг). Ой у полі сніжок порошить (Чуб., V, 1874, 942); В заліплені шибки порошив сухий сніг (Ле, Опов., 1950, 251); Вітер так і свистить. Мороз щипа. У пику сніг порошить (Тесл., З книги життя, 1949, 52); // безос. І не раз було, як гуде холодний вітер, порошить крупами,.. Марина йде до церкви (Н.-Лев., І, 1956, 111); З сивого, хмарного неба порошило — і сніжинки.. сідали одна коло одної на сіре ворсисте сукно (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 619); // чим. Сипати на землю дрібний сніг (про хмари, небо). Ми летіли під хмарами, які дедалі згущались, порошили снігом (Баш, На.. дорозі, 1967, 178); // перех. Засипа́ти, вкривати собою що-небудь (про сніг). Він [сніг] порошить партизанам голови, плечі (Кучер, Дорога.., 1958, 132); // перен. Опадати, осипатися. Усе округи дуже тихо було: чутно тільки порошать листя під віконечком (Вовчок, І, 1955, 345).
4. неперех., розм., рідко. Іти (про дрібний, рясний дощ). Темний вологий вечір. Порошить дрібний дощ (Грим., Син.., 1950, 104); // безос., чим. Порошить по висхлому кукурудзяному листі дрібненьким дощем (Коз., Серце.., 1947, 130).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 287.