ПО́РОСЛЬ, і, ж., збірн.

1. Молоді пагони, паростки, що виростають від пнів, коренів і т. ін.; поріст, порість. — Це все.. молодняк, що виріс на місці порубок з порослі і підсадок (Хлібороб Укр., 5, 1966, 32); Є ще так звані додаткові бруньки, які утворюються на корінні, особливо у вишні й сливи; з цих бруньок утворюється коренева поросль (Сад. і ягідн., 1957, 38).

2. Молоді рослини; молодий ліс, сад, який складається з дерев однієї породи. Цілий квартал [лісу] займає ялинкова поросль, що своїми вершинами тягнеться у височину (Наука.., 8, 1958, 39); // Сходи яких-небудь рослин. Молода поросль ледь зеленіла рівними рядами на багато гін (Смолич, День.., 1950, 72); Назустріч сонцю жирувала молода запліднена земля, витягувала до нього жадібні стрілочки зеленої порослі (Кол., Терен.., 1959, 18); * Образно. Великі ленінські ідеї соціалістичного перетворення світу тому так міцно і вкоренились та дали таку буйну поросль, що попали вони на благодатний народний грунт (Рад. літ-во, 2, 1968, 19); // перен. Молоде покоління, молодь; наступники, спадкоємці. Горьківське піклування про молоду письменницьку поросль поки що лишається неперевершеним взірцем для кожного сучасного художника слова (Літ. газ., 16.VI 1961, 1); А. Бобир був не лише виконавцем, а й вихователем нової молодої порослі бандуристів (Мист., 1, 1961, 26).

3. розм. Волосяний покрив на обличчі, на тілі. З себе [Іванохрестительський] високий,.. на верхній губі й на підборідді — рудувата поросль (Збан., Сеспель, 1961, 162).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 283.