ПОРОЗШУ́КУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Розшукати все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. І пророків своїх.. Порозшукує люд.., І воздасть своїм страдникам славу… (Стар., Вибр., 1959, 36); Жінки в замку Тарновських порозшукували торішнє незакінчене гаптування й модні аплікації, коротали за ними вимушене сидіння в покоях (Ле, Наливайко, 1957, 246).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 281.