ПОРОЗЧІ́СУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до порозчі́сувати. Семеро діток, дуже схожих між собою, були теж одягнені чистенько, порозчісувані гладенько (Л. Янов., І, 1959, 235).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 281.