ПОРОЗТРІ́ПУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Розтріпати волосся багатьом; // Пошарпати, пошматувати все або багато чогось; // безос. Дараби повбивало в берег, покрутило, поломило, порозтріпувало (Хотк., II, 1966, 409).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 279.