ПОРОЗПЕЧА́ТУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до порозпеча́тувати. Телеграми і лист, які я знайшов у шпиталі, були порозпечатувані (Фр., IV, 1950, 293).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 276.