ПОРОЗКРИВА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док.

1. Розкритися (про все або багато чого-небудь).

2. Скинути з себе ковдру і т. ін. (про всіх або багатьох). В хаті було душно, діти порозкривалися і лежали розкидавшись (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 274.