ПОРОЗКОШУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., зах., рідко. Розкошувати якийсь час. Треба ж порозкошуватися, показатися перед світом в усій своїй красі, блиснути шитвом киптарів, багатством ременів (Хотк., II, 1966, 181).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 274.