ПОРОЗКЛАДА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док.

1. Розкласти де-небудь свої речі (про всіх або багатьох).

2. розм. Розкинутися, лягти у вільній, недбалій позі (про всіх або багатьох). Рутульці спали, скілько мочі, Сивуха сну їм піддала; Роздігшися [роздягнувшися], порозкладались (Котл., І, 1952, 224).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 273.