ПОРОЗБУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш і фольк., рідко ПОРОЗБУДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Розбудити всіх або багатьох. Вдосвіта, раненько, вона вже прокинулася, вже робить і співає, було й сусід порозбуджує своїм голосочком (Вовчок, І, 1955, 144); Ой устала мила, як не лежала, усю челядоньку порозбужала [порозбуджала] (Метл. і Кост., Тв., 1906, 242).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 270.