ПОРОЗБРІДА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док. Розбрестися (про всіх або багатьох). Молодші товариші порозбрідалися по ріллі (Вишня, II, 1956, 407); // розм. Роз’їхатися в різні місця, оселитися в різних місцях. Колись були друзі, однокашники, товариші. Постаріли, порозбрідалися (Загреб., День.., 1964, 14).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 270.