ПОРОДИ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до породича́ти. * Образно. Гіркувата черешня, породичена з дикою вишнею, дала ягоди для варення й запіканок, без яких не обходилися найвибагливіші господині (Ю. Янов., Мир, 1956, 262).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 266.