ПО́РИСТІСТЬ, тості, ж. Якість за знач. по́ристий. З’ясувалось, що висока пористість принаймні в шарі до десятків сантиметрів характерна практично для всієї поверхні Місяця (Рад. Укр., 10.II 1966, 3); Брили пористого каменю сортуються за його пористістю і роздрібнюються на щебінь потрібного розміру (Архіт. і буд., 3, 1955, 22); Майже всі породи дерев з великою об’ємною вагою мають велику щільність. Пористість деревини залежить від її об’ємної ваги і буде тим менша, чим більша вага (Стол.-буд. справа, 1957, 29).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 257.