ПОРИ́ВЧАТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що пори́вчастий. Очі в його горіли, щоки пашіли, зітхання важке, поривчате (Мирний, III, 1954, 204).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 255.