ПОРЕФО́РМЕНИЙ, а, е. Який настав, існував або відбувався після реформи. Вторгненням капіталу в землеробське господарство характеризується вся пореформена історія (Ленін, 1, 1969, 455); Економічні, політичні та громадсько-культурні процеси пореформеної епохи зумовили вже у другій половині XIX ст. остаточне утвердження українського національного реалістичного театру (Збірник про Кроп., 1955, 77).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 251.