ПОРЕГОТА́ТИСЯ, очу́ся, о́чешся, док., розм. Те саме, що порегота́ти. Архімандрити випили чай, пореготались, потім заскучали (Н.-Лев., І, 1956, 387); Грицько був говіркий, веселий, любив пореготатися (Гр., Без хліба, 1958, 44).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 250.