ПОПІ́ДРУ́КИ, присл. Зачепивши рукою зігнуту руку вище ліктя, спираючись на чию-небудь зігнуту в лікті руку. Медсестра, тримаючи попідруки поранених, поволі на перев’язочний вела їх… (Тич., І, 1957, 130).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 205.