ПОПІДРИВА́ТИ ¹, а́ю, а́єш, док., перех. Підірвати багато чого-небудь. Вони [гітлерівці] попідривали [на Донбасі] опорні колони, фурмені зони печей (Літ. Укр., 15. VIII 1967, 2).

ПОПІДРИВА́ТИ², а́ю, а́єш, док., перех. Підрити багато чого-небудь. Яблуні свині попідривали (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 205.