ПОПІДВО́ДНИЙ, а, е. Який простягається, водиться, здійснюється під водою; підводний. Вже ж він [служка] їм накаже дива! І про зміїв попідводних, і про турків-людожерців, про Великого Могола (Л. Укр., І, 1951, 311); І гнеться вудлище дугою, І риби попідводний рух Рибалці забиває дух (Рильський, Поеми, 1957, 170).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 202.