ПОПІДБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Підібрати багато чого-небудь. Батиєві шакали обшукали кожний закуток, все попідбирали, поскладали на вози (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 486).

2. Підняти вище на собі одежу, спущене волосся (про багатьох).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 202.