ПОПУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., біол. Сукупність особин одного виду тваринних чи рослинних організмів, поширена в певній місцевості. Майже всі площі озимої пшениці були зайняті сортами, виведеними шляхом індивідуального відбору з місцевих популяцій (Хлібороб Укр., 1, 1968, 18).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 240.