ПОПРОТО́ПТУВАТИ, ую, уєш, док., перех.

1. Протоптати (стежки, дороги і т. ін.).

2. розм. Зносити до дірок (взуття).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 236.