ПОПРОПУСКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Пропустити крізь сито, решето і т. ін. усе або багато чого-небудь.

2. Впустити в якесь приміщення всіх або багатьох.

3. Через неуважність, поспіх і т. ін. не помітити помилок, неточностей і т. ін.; // Випустити частину тексту при читанні або на письмі, частину об’єктів під час перелічування і т. ін. [Н а д е ж д а (держачи в руці зшиток, каже до хлопця):] От сьогодня [сьогодні] написав краще, ніж учора; але знов хапався і попропускав деякі букви (Кроп., III, 1959, 141).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 234.