ПОПРОПИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Пропити все, що маєш (також про багатьох). Попропивались ми до голого тіла (Сл. Гр.); Так і буде: розіп’ється, попропивається, попід плотами валяється (Кв.-Осн., II, 1956, 123).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 234.