ПОПРОГРИЗА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Прогризти все або багато чого-небудь, у багатьох місцях. Прийшлося гірко бідному йому [Левові]… Згадав про Мишу, що вона казала, Та й дума, плачучи: «Якби вона була, Загинути б мені, дурному, не дала: Тенета б всі попрогризала…» (Гл., Вибр., 1951, 27); // Гризучи, поробити дірки у чомусь. Чимало дір попрогризали в нім [у шатрі] миші (Фр., II, 1950, 366).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 233.