ПОПРОБИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до попробива́ти. Проходячи повз нечасто попробивані височенні вікна, дівчинка проти світла мружила блакитні, аж прозорі очі (Ільч., Серце жде, 1939, 71).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 231.