ПОПРИСУВА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док. Присунутися до кого-, чого-небудь (про всіх або багатьох). Пригнавши на луки, зразу ж розвели [Яшко і Мирон] огнище під трухлявою вербою і близенько поприсувалися до вогню (Головко, І, 1957, 135); До гуртка, де сидів кобзар, поприсувалися й інші (Бурл., О. Вересай, 1959, 57).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 230.