ПОПРИ́СКУВАТИ, ую, уєш, док.

1. Пирскати зо сміху час від часу.

2. Попирхувати (про коней). Ой на броду, броду пив сивий кінь воду. Кінь на воду та поприскує, удилами та побрязкує (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 229.