ПОПРИСИЛА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Прислати все або багато чого-небудь. Як була з турками війна, у нашого царя недостало грошей. Він почав позичатися по купцях.. Коли скінчилась війна, цар поплатив усім купцям гроші і поприсилав їм медалі (Україна.., І, 1960, 83); // Направити куди-небудь з певною метою (всіх або багатьох). Петро Оском’юк обібрався за крамаря. Стояв за лядою й продавав. Купцями були самі діти, що їх поприсилали родичі за справунками (Март., Тв., 1954, 330).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 229.